(2 голосов, средний: 4.00 из 5)

 Loading ...

Біографію Сигизмунда Домениковіч Кржіжановського (1887-1950) можна, умовно, розділити навпіл. Відомості про першу половину, яку Кржіжановській вважав лише підготовкою до серйозної письменницької роботи, скупі і недокладні. А ось другу її частину ми можемо спостерігати в його листуванні, спогадах про нього, а головне, в його прозі.

Кржіжановській був вельми замкнутим, вірніше, зосередженим на власних думках і відчуттях, людиною. Його боротьба з життям за життя і за право бути письменником, відняли багатьох років творчості. З прожитих шістдесяти трьох років головне - прозу - він писав лише близько двадцяти, да і то, розраховуючи тільки на майбутніх читачів. Письменник не отримав офіційного визнання, як і Платонов, Замятін, Булгаков. Але, проте, творчість Кржіжановського відбулася. Письменницька біографія - ні.

На диску Ви почуєте новелу “Автобіографія трупа” і повість “Матеріали до біографії Горгиса Катафалаки”.

Коли життя перетворюється на повільну смерть, і Ви не в силах чекати логічного її завершення, вбийте крюк в стелю, дочекайтеся відповідного моменту - коли ніхто не прийде на допомогу і, “підіть”…але, не забудьте залишити “Автобіографію трупа” для наступного, який прийде услід.
Виявляється, якщо пройти по кожній з вулиць Лондона в двох напрямах, то пройдена відстань буде рівна длінне екватора, що і береться довести, за солідну винагороду чекаюче в кінці шляху, невдалий Горгис Катафалаки. Забігаючи вперед скажемо, що приз-то його, давно вкрали.